Серед реформ, що обов’язково повинна провести наша держава для впевненої євроінтеграції та вступу до ЄС, однією з найважливіших є реформа вищої освіти. Вона має бути наближена за структурою та цілями до європейської освіти. Нещодавно було прийнято законопроєкт 10177 від 23.10.2023 про вищу освіту в Україні. Давайте розглянемо основні положення цього законодавчого акту та те, як саме він вплине на стан освіти в країні.
Нові зміни? Навіщо?
На жаль, якість вищої освіти в Україні є незадовільною. Більшість громадян визнають вітчизняну вищу освіту такою, що не відповідає вимогам роботодавців як в Україні, так і за кордоном. Високим є рівень безробіття серед осіб з вищою освітою, мало шансів знайти гарну роботу в інших державах.
Отже, зміни необхідні. Але експерименти в цій галузі дуже ризиковані, краще наслідувати зразки країн з більш високим та визнаним у світі рівнем освіти. Вище ми вже нагадували про те, що вступ України до Євросоюзу є одним з найбільш важливих пріоритетів зараз. Логічним є вибір освітньої системи ЄС як зразка.
На чому ґрунтується нова система
Зокрема цей закон стосується не кардинальних змін, а скоріше вдосконалення системи як такої. Базою для нього є перевірені європейські (а також американські) практики освітнього процесу, а також законодавство Євросоюзу.
В основу нового законопроєкту покладено ідею індивідуального підходу до навчання, унікальність освітньої програми для кожного студента. Це створює умови для більш повноцінного розвитку майбутнього випускника як особистості та спеціаліста.
Щодо навчальних закладів, основою змін є європейській підхід до кожного університету як до автономної одиниці. Тепер вони будуть менше залежати від держави і більш вільні у своїх діях. Вони можуть самостійно створювати освітні програми, орієнтуючись на потреби сучасності.
Взагалі основною ідеєю є надання найбільшої самостійності як для студентів, так і для ВНЗ.
Основні зміни в системі вищої освіти
Серед найбільш значущих змін можна вказати на такі:
- студенти будуть самостійно визначати термін навчання та освітню траєкторію. Зокрема, це дає можливість поєднувати навчання з роботою (і навчатися при цьому від 6 до 8 років) чи прискорювати його для проходження бакалаврської програми за 2,5…3 роки замість звичних 4;
- вибір конкретної спеціальності можна буде зробити не відразу при вступі, а після 1-2 років навчання за загальним напрямом. Це дозволить більш свідомо обирати професію, спеціалізуватися саме за бажаним фахом;
- зменшується кількість аудиторних занять (з викладачем), надається більше програмних годин для самостійної роботи;
- стає меншою кількість вибіркових курсів для спеціальностей, що регулюються державою, і більшою для нерегульованих. Це пов’язано з тим, що найбільш важливі для країни спеціальності потребують чіткого визначення компетенцій та результатів навчання. Для таких спеціалістів передбачено також кваліфікаційні державні іспити.
Студент може навчатися за кількома програмами або у кількох ВНЗ за умови, що він здобуде тільки одну спеціалізацію для кожного рівня освіти за державні кошти. За власні кошти (або за кошти інших фізичних або юридичних осіб) можна здобути кілька спеціалізацій одночасно.
Зміни в фінансуванні
Також певні зміни торкнуться і фінансування як закладів вищої освіти, так і студентів.
Так, університети будуть отримувати кошти залежно не від кількості студентів, а від показників їх навчання в цілому. Більше детально про інновації в освіті та їх вплив на реформу в контексті фінансування можна дізнатися тут. Основою стане корпоративне управління ВНЗ за бізнес-моделями, що є більш ефективним та дієвим. Зміни у схемі фінансування провідних навчальних закладів держави почнеться вже цього року. Однією з кардинальних змін стане поява наглядових рад у кожному такому університеті.
Що стосується студентів, то також передбачаються зміни у джерелах фінансування та їх відсотковому відношенні. Планується:
- збільшення долі студентів, що навчаються за рахунок держави, зокрема, завдяки грантам. Отримати їх можна за результатами гарного навчання, зокрема, завдяки високим результатам ЗНО/НМТ;
- регулювання кількості студентів для певних спеціальностей залежно від державного замовлення;
- збільшення державної підтримки освітньої системи взагалі, зокрема для студентів з вразливих груп.
Поширення ідеї державних грантів буде сприяти здоровій конкуренції як між студентами (вони матимуть мотивацію для покращення своїх академічних успіхів), так і між ВНЗ (студенти самі будуть вирішувати, якому університету вони готові віддати грантові кошти для отримання якісної освіти).
Помилка: Contact form не знайдена.
Переваги та недоліки реформи вищої освіти
Зрозуміло, що будь-яка реформа не може проходити без жодних перешкод та проблем. Тим більше, що це далеко не перша реформа вищої освіти (і освіти взагалі) в нашій державі за час її незалежності.
Перехідний процес буде досить складним, зокрема й тому, що викладацький та керівницький склад університетів почасти має застарілі уявлення про свою роботу, її мету та принципи. Їм важко буде змінити свої погляди і перебудувати базові процеси управління та викладання.
До недоліків можна віднести як саму складність переходу, так і неминучі наслідки від досить різкої зміни освітніх програм. Зміни у фінансуванні призведуть до закриття непопулярних або недостатньо розвинених навчальних закладів, звільнення викладачів та керівників. Деяким студентам буде важко призвичаїтись до нових тенденцій, отже, вони можуть відмовитись від закінчення вищої освіти взагалі або на якийсь час. Також проблемою є проведення реформи саме під час повномасштабної війни, яка ускладнює всі процеси в державі.
Але варто також згадати про переваги. Зрештою, вплив реформи на студентів та викладачів зробить освітнє середовище більш конкурентним. Також має стати більш сприятливим відношення у світі до українських спеціалістів, як до викладачів, так і до випускників. Адже їх рівень професіоналізму буде вищим, а принципи роботи та навчання – більш близькими до всесвітньо визнаних.
Зрештою, нагадуємо: проведення освітньої реформи є обов’язковою умовою вступу держави до Євросоюзу, а цей крок дуже важливий для України як в економічному сенсі, так і у плані безпеки. Отже, варто думати не про переваги чи недоліки реформи, а про те, що без неї не можна обійтися.
Перспективи розвитку вищої освіти в Україні
Ми вже згадували про те, що це далеко не перша реформа освіти в нашій країні. Всі зміни тим чи іншим чиномсприяли відходу від застарілих «радянських» принципів навчання, впровадженню індивідуального підходу для студентів, розвиненню науки та освіти як таких.
Варто зазначити велику роль громадськості у формуванні освітньої політики. Зміни проводилися відповідно до того, які саме недоліки знаходили в системі активісти освіти. Зрештою, навіть прийняття останнього законопроєкту залежало від того, які пропозиції вносили громадяни.
Взагалі перспективи розвитку вищої освіти в державі є досить хорошими, доказом цього є зростаючий попит на наших спеціалістів у світі. Сподіваємось на те, що нові зміни зроблять освітній процес більш ефективним та сприятимуть появі цілої плеяди видатних діячів науки, підприємництва та виробництва.
Інновації в освіті та їх вплив на реформу також варто враховувати як значущий фактор. Так, нові методики викладання, все більше використання цифрових ресурсів, перехід на хмарні технології, незалежність якості навчання від фізичного місцезнаходження та стану студента – все це сприяє розвитку освіти як такої.
Але ті ж самі інновації потребують також кращої підготовки майбутніх студентів до навчання. Можливість якнайкраще підготуватися до складного освітнього процесу, зокрема й психологічно, надає центр ЗНО Грант. Наші фахівці зроблять все, щоб в бурхливе море науки та освіти ви увійшли з усім потрібним багажем знань, навичок та вмінь. Чекаємо на ваші дзвінки!
Джерела зображень, розміщених у статті:
https://fakty.com.ua/ru/ukraine/suspilstvo/20231117-iz-zaochkoyu-ta-z-mozhlyvistyu-obyraty-predmety-yaki-zminy-mozhut-chekaty-studentiv-vyshiv-u-2024-roczi/
https://www.rada.gov.ua/print/248731.html/
https://mon.gov.ua/
