Звичайно, далеко не завжди робота є сенсом життя. Але коли робота стає тягарем, навіщо вона така? Краще заздалегідь добре подумати й не робити типові помилки у виборі професії.
Нижче ми розглянемо, як здебільшого помиляються вчорашні випускники або й дорослі люди, коли роблять вибір майбутньої професії.
Всі пішли – і я пішов
Одна з найбільш частих помилок, що її припускає недосвідчена молодь. Фах є популярним, він начебто дає непогані заробітки, дозволяє без проблем знайти собі роботу… Все добре, здається? Насправді ні. Професія, популярна сьогодні, може перестати бути такою вже за рік-два, не кажучи вже про потрібні для якісної освіти п’ять-шість років. Адже ринок праці насичується фахівцями, й наступним випускникам вишів складно знайти собі місце.
Як приклад, можна пригадати «бум» економістів у дев’яностих-нульових роках чи велику кількість програмістів зараз. Коли попит на професію стає надто високим, випускати фахівців починають навіть непрофільні виші, нашвидку набравши «досвідчених викладачів» й отримавши сертифікати на право викладання. Зрозуміло, що якість «фахівців», що закінчили такі виші, сумнівна. Отже, репутація професії падає, підшукати роботу стає важко, про гарну зарплату можна й не мріяти, а от під звільнення потрапити не проблема, адже на ваше місце швидко знайдуться бажаючі.
Висновок: думайте на перспективу більш далеку, ніж найближчі роки. Не звертайте увагу на теперішню «моду» чи рекламу.
Чужий вибір
Часто трапляється так: або випускник вступає до вишу разом із другом (подругою), або робить вибір професії з оглядом на думку батьків, вчителів чи знайомих. Розумно? Можливо, але…
Вдвох навчатися простіше тоді, коли схильності та бажання схожі. Бувають вдалі тандеми: друзі доповнюють одне одного, вміють працювати разом. Але частіше у парі «ведучий-ведений» лідер робить свій вибір професії та вибір долі, а ведений лише йде за ним. Він навіть може бути задоволений своїм шляхом, але реалізувати себе повною мірою не здатний.
Що стосується основної помилки у виборі професії, тобто погодження з точкою зору старших родичів, тут теж ситуація двояка. З одного боку, батькам іноді краще зрозуміло, до чого є схильності та здібності у їх дитини. З другого боку, авторитарні родичі просто забувають про те, що у молоді є власна воля й бажання. Вони «ламають» дітей під себе, намагаючись зробити з них свою копію, можливо, навіть більш вдалу, ніж оригінал.
Харизматичний викладач чи знайомий також може вплинути на те, як молода людина вирішить обрати професію. Але й у цьому випадку праця, що є справою життя для когось, саме для юнака чи дівчини стане чимось зовсім неприйнятним.
Висновок: думайте про те, «ким я хочу стати в майбутньому», а не про те, чого хочуть ваші друзі, вчителі чи батьки. Адже це ваше життя!
Помилка: Contact form не знайдена.
Недостатня інформація
Іноді людина робить вибір, не знаючи все потрібне про обраний фах чи взагалі не замислюючись про те, які існують професії взагалі, крім цієї.
Помиляються насамперед ті, хто обирає спеціальність на основі реклами чи власних, сформованих не реальним життям, а мріями чи стороннім впливом, уявлень. Наприклад, серпанком престижу повиті професії акторів і співаків, журналістів і телеведучих, блогерів і дизайнерів. Дехто мріє про військову кар’єру (особливо зараз), дехто бажає стати видатним лікарем, дехто – космонавтом.
При цьому потенційні фахівці іноді не знають найбуденніших речей про професію мрії чи просто не замислюються про це. Наприклад, задумавши стати військовим, юнак не думає про можливі поранення чи навіть каліцтво, понівечену психіку, багно та кров, виснаження та голод, спрагу та неможливість задовольнити під час бойових дій елементарні людські потреби. Майбутній журналіст, мріючи про славу та гонорари, забуває про безкінечні переїзди, необхідність спілкуватися з дуже різними, часто неприємними людьми, безсонні ночі та незручності. Дівчина, що хоче стати моделлю, не замислюється про те, що вік моделей дуже короткий, а виконання вимог до зовнішнього вигляду може значно погіршити здоров’я.
Висновок: щоб правильно вибрати професію, дізнайтеся про неї якнайбільше! Зробіть акцент не на позитивних, а саме на негативних аспектах і добряче подумайте: чи витримаєте ви їх?
Емоції відставити!
Деколи емоційне враження, що справила на випускника якась людина, стає основою для вибору.
Наприклад, колись підліток стикнувся з нечистим на руку бухгалтером чи продавцем, якій наполегливо пояснював, що у цій професії працювати чесно неможливо, та й не потрібно («Не обдуриш, не продаси»). І юнак чи дівчина будуть думати, що це робота лише для шахраїв і нізащо не забажають навчатися на економічному, хоча й матимуть відповідні здібності.
Може, навпаки, колись чудовий майстер-верстатник демонстрував дива на своєму верстаті й дитина схотіла навчитися робити так само. Чи талановитий скрипаль вразив душу чудовим виконанням музичного твору… Чи пожежник врятував від вірної загибелі в палаючому будинку… Таких варіантів чимало.
Висновок: знов-таки, подумайте про те, як зробити правильний вибір у житті ДЛЯ СЕБЕ. Адже те, що обрали інші – то їх вибір, не ваш. І не забувайте шукати інформацію!
Гроші, гроші, гроші…
Обирати професію, спираючись лише на її прибутковість, нерозумно. Гроші – це ще не все. Нормальній людині потрібна самореалізація, розуміння того, що вона є потрібною, вона на своєму місці, вона робить щось важливе. Коли зарплатня є єдиною причиною того, що ви працюєте, це привід задуматися – чи справді ця професія мені підходить?
Так, звичайно, працювати за копійки та не мати змоги задовольнити нагальні потреби – це погано. Але ж і зациклюватися лише на заробітках не варто.
Те ж саме стосується престижу, слави, визнання. В житті має бути ще щось, хоча б відчуття добре зробленої роботи. А ще потрібно лишити місце для родини, друзів, якихось розваг чи захоплень, інакше замість людини буде якась механічна істота чи бездушний егоїст.
Висновок: усіх грошей все одно не заробити, подумайте, чи цього ви бажаєте від життя, чи потрібне ще щось?
Не можу, не вмію, не здатний… Але хочу й буду!
Це, мабуть, найгірший випадок. Людина обирає професію, не маючи ніяких здібностей та потрібних властивостей для цього:
- стає викладачем, при цьому ненавидить дітей;
- співає, не маючи ні слуху, ні голосу;
- намагається лікувати людей, хоч не має жодного співчуття до хворих, не в змозі запам’ятати найпростішу схему дозування препарату;
- йде в економіку, не вміючи скласти два і два.
На жаль, таких людей вистачає у будь-якій професії. Усі вони помилилися чи навіть навмисно проігнорували власну нездатність виконувати основні обов’язки фахівця.
Висновок. Не важливо, чи зробили люди помилку під тиском обставин чи родичів, чи просто не розібралися… Найкраще для них змінити професію, не робити гіршим своє життя й не наражати на небезпеку чи не створювати проблеми іншим людям.
Як же все-таки не помилитися у виборі професії?
Перелічені вище помилки – це лише ті, що трапляються найчастіше.
Але ліки у всіх випадках однакові: думати, розмірковувати, дізнаватися. До речі, частину проблем дозволяє вирішити проходження різноманітних тестів на професію чи консультації з фахівцями. А ще непогано готуватися й розвивати власні здібності у всіх можливих напрямках, наприклад, у підготовчому центрі ZNOGrant. Рано чи пізно, так чи інакше, у житті все знадобиться. Ніколи завчасно не можна сказати, яке саме знання чи вміння стане у нагоді, перетвориться на справу всього життя, справжню щасливу долю.
Ще раз нагадуємо: вибір професії є одним з найважливіших кроків у житті, але перш ніж його зробити, треба добре готуватися. Вам допоможуть у цьому в ZNOGrant, досить лише зателефонувати!
